самооплювання

САМООПЛЮВА́ННЯ, я, с., розм. Викриття власних недоліків, применшення своїх власних достоїнств, заслуг.

А богобудівництво чи не є найгірший вид самооплювання?? (Ленін, 48, 1974, 223).

Значення в інших словниках

1. самооплювання — самооплюва́ння іменник середнього роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. самооплювання — -я, с., розм. Викриття власних вад, применшення власних достоїнств (у 1 знач.), заслуг.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. самооплювання — САМООПЛЮВА́ННЯ, я, с., розм. Викриття власних недоліків, применшення своїх власних достоїнств, заслуг.  Словник української мови у 20 томах