самооплювання
САМООПЛЮВА́ННЯ, я, с., розм. Викриття власних недоліків, применшення своїх власних достоїнств, заслуг.
А богобудівництво чи не є найгірший вид самооплювання?? (Ленін, 48, 1974, 223).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- самооплювання — самооплюва́ння іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
- самооплювання — -я, с., розм. Викриття власних вад, применшення власних достоїнств (у 1 знач.), заслуг. Великий тлумачний словник сучасної мови
- самооплювання — САМООПЛЮВА́ННЯ, я, с., розм. Викриття власних недоліків, применшення своїх власних достоїнств, заслуг. Словник української мови у 20 томах