1. Словник української мови в 11 томах

самооподаткування

САМООПОДАТКУВА́ННЯ, я, с. Добровільне збирання коштів на місцеві громадські потреби за ухвалою самого населення, колективу.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самооподаткування — самооподаткува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. самооподаткування — -я, с. Добровільне збирання коштів на місцеві громадські потреби за ухвалою самого населення, колективу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. самооподаткування — САМООПОДАТКУВА́ННЯ, я, с. Добровільне збирання коштів на місцеві громадські потреби за ухвалою самого населення, колективу. Переходи й переселення селян від одного поміщика до другого були строго заборонені. Словник української мови у 20 томах