1. Словник української мови у 20 томах

самооплювання

САМООПЛЮВА́ННЯ, я, с., розм.

Викриття власних недоліків, применшення своїх власних достоїнств, заслуг.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самооплювання — самооплюва́ння іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. самооплювання — -я, с., розм. Викриття власних вад, применшення власних достоїнств (у 1 знач.), заслуг. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. самооплювання — САМООПЛЮВА́ННЯ, я, с., розм. Викриття власних недоліків, применшення своїх власних достоїнств, заслуг. А богобудівництво чи не є найгірший вид самооплювання?? (Ленін, 48, 1974, 223). Словник української мови в 11 томах