Орфографічний словник української мови

самоотруєння

самоотру́єння

іменник середнього роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. самоотруєння — -я, с., мед. Отруєння організму шкідливими речовинами, що виробляються в ньому.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. самоотруєння — САМООТРУ́ЄННЯ, я, с., мед. Отруєння організму отруйними речовинами, які виробляються в ньому. Розпад влитої крові спричиняє тяжке ураження нирок та печінки і може бути причиною смерті організму внаслідок самоотруєння (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. самоотруєння — САМООТРУ́ЄННЯ, я, с., мед. Отруєння організму отруйними речовинами, які виробляються в ньому. Розпад влитої крові спричиняє тяжке ураження нирок та печінки і може бути причиною смерті організму внаслідок самоотруєння (Вибр. праці О. О. Богомольця, 1969, 278).  Словник української мови в 11 томах