самоотруєння
САМООТРУ́ЄННЯ, я, с., мед. Отруєння організму отруйними речовинами, які виробляються в ньому.
Розпад влитої крові спричиняє тяжке ураження нирок та печінки і може бути причиною смерті організму внаслідок самоотруєння (Вибр. праці О. О. Богомольця, 1969, 278).
Словник української мови (СУМ-11)