1. Словник української мови в 11 томах

самоотруєння

САМООТРУ́ЄННЯ, я, с., мед. Отруєння організму отруйними речовинами, які виробляються в ньому.

Розпад влитої крові спричиняє тяжке ураження нирок та печінки і може бути причиною смерті організму внаслідок самоотруєння (Вибр. праці О. О. Богомольця, 1969, 278).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самоотруєння — самоотру́єння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. самоотруєння — -я, с., мед. Отруєння організму шкідливими речовинами, що виробляються в ньому. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. самоотруєння — САМООТРУ́ЄННЯ, я, с., мед. Отруєння організму отруйними речовинами, які виробляються в ньому. Розпад влитої крові спричиняє тяжке ураження нирок та печінки і може бути причиною смерті організму внаслідок самоотруєння (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах