1. Словник української мови в 11 томах

самоохорона

САМООХОРО́НА, и, ж. Те саме, що самооборо́на.

В душі [панича] все завмерло, крім одного, чисто звірячого інстинкту самоохорони (Фр., VII, 1951, 180);

Загін самоохорони вже складався з шістдесятьох піших і кінних стрільців (Юхвід, Юля, 1959, 220);

[Басов:] Казав я йому: беріть козаків на постій, організовуйте самоохорону, він відмовився (Корн., І, 1955, 152).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самоохорона — самоохоро́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. самоохорона — -и, ж. Те саме, що самооборона. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. самоохорона — САМООХОРО́НА, и, ж. Те саме, що самооборо́на. В душі [панича] все завмерло, крім одного, чисто звірячого інстинкту самоохорони (І. Франко); Загін самоохорони вже складався з шістдесятьох піших і кінних стрільців (Л. Словник української мови у 20 томах
  4. самоохорона — САМООБОРО́НА, САМОЗА́ХИСТ, САМООХОРО́НА. Ось у Галичині, кажуть, активістів озброїли, самооборону організували (І. Муратов); Дівчина стояла розгублена, тримаючи в правій руці надщерблений кухонний ніж, наче для самозахисту (Л. Словник синонімів української мови