Значення в інших словниках
-
самоправство —
-а, с. Порушення законного порядку при вирішенні яких-небудь справ; самовільне здійснення чогось; свавілля.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
самоправство —
САМОПРА́ВСТВО, а, с. Порушення законного порядку при вирішенні яких-небудь справ; самовільне здійснення чогось; свавілля. – Як оборонець сиверських козаків, я .. прошу пана підкоморія .. визнати наїзд на ухід шляхетного козака Барила за акт самоправства і грабіжництва (З. Тулуб).
Словник української мови у 20 томах
-
самоправство —
СВАВІ́ЛЛЯ (необмежена влада, що ґрунтується на насильстві; відсутність законності, справедливості), СВАВО́ЛЯ, СВАВІ́ЛЬСТВО, БЕЗЗАКО́ННЯ, САМОПРА́ВСТВО, САМОВО́ЛЯ, ДЕСПОТИ́ЗМ, ТИРАНІЯ, ТИРА́НСТВО, РОЗГУ́Л, РОЗГНУ́ЗДАНІСТЬ.
Словник синонімів української мови
-
самоправство —
Самопра́вство, -ва, -ву
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
самоправство —
САМОПРА́ВСТВО, а, с. Порушення законного порядку при вирішенні яких-небудь справ; самовільне здійснення чогось; свавілля. — Як оборонець сиверських козаків, я.. прошу пана підкоморія.. визнати наїзд на ухід шляхетного козака Барила за акт самоправства і грабіжництва (Тулуб, Людолови, І, 1957, 251).
Словник української мови в 11 томах