Орфографічний словник української мови

самоскалічення

самоскалі́чення

іменник середнього роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. самоскалічення — -я, с. Калічення самого себе.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. самоскалічення — САМОСКАЛІ́ЧЕННЯ, я, с. Калічення самого себе. Над ним розпочали слідство за спробу самоскалічення – він, мовляв, хотів відкусити собі руку, щоб не йти на фронт (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека).  Словник української мови у 20 томах
  3. самоскалічення — САМОСКАЛІ́ЧЕННЯ, я, с. Калічення самого себе. Над ним розпочали слідство за спробу самоскалічення — він, мовляв, хотів відкусити собі руку, щоб не йти на фронт (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 65).  Словник української мови в 11 томах