самоскалічення

САМОСКАЛІ́ЧЕННЯ, я, с. Калічення самого себе.

Над ним розпочали слідство за спробу самоскалічення — він, мовляв, хотів відкусити собі руку, щоб не йти на фронт (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 65).

Значення в інших словниках

1. самоскалічення — самоскалі́чення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. самоскалічення — -я, с. Калічення самого себе.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. самоскалічення — САМОСКАЛІ́ЧЕННЯ, я, с. Калічення самого себе. Над ним розпочали слідство за спробу самоскалічення – він, мовляв, хотів відкусити собі руку, щоб не йти на фронт (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека).  Словник української мови у 20 томах