Орфографічний словник української мови

самотньо

само́тньо

прислівник

незмінювана словникова одиниця

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. самотньо — див. безлюдно  Словник синонімів Вусика
  2. самотньо — Присл. до самотній. || у знач. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. самотньо — САМО́ТНЬО. Присл. до само́тній. Росла собі [липа] самотньо в степу (Григорій Тютюнник); Без товариства, без ласки, привіту виростала дурненька Солошка, самотньо (Панас Мирний); Живу самотньо в невеликій хаті (М.  Словник української мови у 20 томах
  4. самотньо — Само́[і́]тньо і самі́тно, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. самотньо — САМО́ТНЬО. Присл. до само́тній. Росла собі [липа] самотньо в степу (Тют., Вир, 1964, 93); Без товариства, без ласки, привіту виростала дурненька Солошка, самотньо (Мирний, І, 1954, 55); Живу самотньо в невеликій хаті (Рильський, Бабине літо, 1967, 70)...  Словник української мови в 11 томах