Орфографічний словник української мови

сбір

сбір

іменник чоловічого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. сбір — -а, ч. 1》 іст. Нижчий прислужник інквізиції. 2》 перен. Зневажливе прізвисько поліцейського агента.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. сбір — (франц. sbire, з італ. sbirro) 1. Нижчий прислужник інквізиції. 2. Переносно – зневажливе прізвисько поліцейського агента.  Словник іншомовних слів Мельничука