сбір
сбір
іменник чоловічого роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сбір — -а, ч. 1》 іст. Нижчий прислужник інквізиції. 2》 перен. Зневажливе прізвисько поліцейського агента. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сбір — (франц. sbire, з італ. sbirro) 1. Нижчий прислужник інквізиції. 2. Переносно – зневажливе прізвисько поліцейського агента. Словник іншомовних слів Мельничука