сбір

(франц. sbire, з італ. sbirro)

1. Нижчий прислужник інквізиції.

2. Переносно – зневажливе прізвисько поліцейського агента.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сбір — сбір іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. сбір — -а, ч. 1》 іст. Нижчий прислужник інквізиції. 2》 перен. Зневажливе прізвисько поліцейського агента. Великий тлумачний словник сучасної мови