сварка —
-и, ж. 1》 Гостра суперечка, що супроводжується взаємними докорами, образами. || Голоси людей, що сваряться. Заводити сварку. 2》 Грубі, образливі слова; лайка. 3》 рідко. Нахваляння зробити кому-небудь прикрість, учинити зло; погроза.
Великий тлумачний словник сучасної мови
сварка —
СВА́РКА, и, ж. 1. Гостра суперечка, що супроводиться взаємними докорами, образами. Ми перечули через людей, що зчинилась сварка між шинкарем і Чайченком і що вигнав шинкар Чайченка з шинку (Марко Вовчок); Зайшла в них жвава суперечка...
Словник української мови у 20 томах
сварка —
Де чарга, там і сварка. Сварка швидко виникає через втому і незадоволення там, де треба довго чекати в черзі. Хто любить сварку, той любить і гріх. Сварка призводить до образ, а ображаючи інших, людина бере на себе гріх.
Приповідки або українсько-народня філософія
сварка —
ЛА́ЙКА (образливе, принизливе слово), СВА́РКА, ПРОКЛІ́Н (ПРОКЛЬО́Н рідше), ПРОКЛЯ́ТТЯ (з лиховісним побажанням); МАТЮ́К розм. (звич. з образливим ужитком слова "мати"). Саламур — зовсім не лайка, нічого в цьому образливого не бачу (О.
Словник синонімів української мови
сварка —
СВА́РКА, и, ж. 1. Гостра суперечка, що супроводиться взаємними докорами, образами. Ми перечули через людей, що зчинилась сварка між шинкарем і Чай-ченком і що вигнав шинкар Чайченка з шинку (Вовчок, І, 1955, 245); Зайшла в них жвава суперечка...
Словник української мови в 11 томах
сварка —
Сварка, -ки ж. Ссора. Іди, сину, пріч од мене, через тебе сварка в мене. Лубен. у. Добра жилба, коли сварки нема. Ном. № 327 7.
Словник української мови Грінченка