Значення в інших словниках
-
своєрідний —
(який відзначається чимсь неповторним) характерний, специфічний, особливий, (з рисами, властивими тільки йому) оригінальний, самобутній.
Словник синонімів Полюги
-
своєрідний —
Особливий, незвичайний, САМОБУТНІЙ; (жанр) характерний, специфічний, ок. автономний.
Словник синонімів Караванського
-
своєрідний —
-а, -е. 1》 Який має характерні особливості, не схожий на інших; незвичайний, оригінальний. || у знач. ім. своєрідне, -ного, с. Те, що не схоже на інше, має характерні особливості. 2》 Який своїми особливостями, якостями нагадує що-небудь; свого роду (що).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
своєрідний —
СВОЄРІ́ДНИЙ, а, е. 1. Який має характерні особливості, не схожий на інших; незвичайний, оригінальний. Де б Кирило не був, що б не робив, скрізь оточала його атмосфера густа й своєрідна, що заслоняла багато предметів, наче їх зовсім не було на світі (М.
Словник української мови у 20 томах
-
своєрідний —
ОРИГІНА́ЛЬНИЙ (створений самостійно, без наслідування відомих зразків); СВОЄРІ́ДНИЙ, НЕШАБЛО́ННИЙ, НЕШАБЛО́НОВИЙ, НЕСТАНДА́РТНИЙ (який привертає до себе увагу своєю незвичайністю, своєрідністю); НЕТРАФАРЕ́ТНИЙ, НЕЗАТЕ́РТИЙ, СВІ́ЖИЙ (про мову...
Словник синонімів української мови
-
своєрідний —
Своєрі́дний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
своєрідний —
СВОЄРІ́ДНИЙ, а, е. 1. Який має характерні особливості, не схожий на інших; незвичайний, оригінальний. Де б Кирило не був, що б не робив, скрізь оточала його атмосфера густа й своєрідна, що заслоняла багато предметів...
Словник української мови в 11 томах