своєрідний
своєрі́дний
-а, -е.
1》 Який має характерні особливості, не схожий на інших; незвичайний, оригінальний.
|| у знач. ім. своєрідне, -ного, с. Те, що не схоже на інше, має характерні особливості.
2》 Який своїми особливостями, якостями нагадує що-небудь; свого роду (що).
Великий тлумачний словник сучасної української мови