своєрідно

своєрі́дно

Присл. до своєрідний 1).

Значення в інших словниках

1. своєрідно — своєрі́дно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. своєрідно — СВОЄРІ́ДНО. Присл. до своєрі́дний 1. Чоловік Кошицької, покірний, як віл, і безсловесний, як риба, своєрідно виявляв протест проти жінчиної захланної тиранії (П. Колесник); Як на чужоземця, українською мовою Петушек говорив цілком пристойно, лише своєрідно інтонував речення (Ю. Шовкопляс).  Словник української мови у 20 томах
3. своєрідно — СВОЄРІ́ДНО. Присл. до своєрі́дний 1. Чоловік Кошицької, покірний, як віл, і безсловесний, як риба, своєрідно виявляв протест проти жінчиної захланної тиранії (Кол., Терен..  Словник української мови в 11 томах