своєрідно

своєрі́дно

Присл. до своєрідний 1).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. своєрідно — своєрі́дно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. своєрідно — СВОЄРІ́ДНО. Присл. до своєрі́дний 1. Чоловік Кошицької, покірний, як віл, і безсловесний, як риба, своєрідно виявляв протест проти жінчиної захланної тиранії (П. Колесник); Як на чужоземця, українською мовою Петушек говорив цілком пристойно, лише своєрідно інтонував речення (Ю. Шовкопляс). Словник української мови у 20 томах
  3. своєрідно — СВОЄРІ́ДНО. Присл. до своєрі́дний 1. Чоловік Кошицької, покірний, як віл, і безсловесний, як риба, своєрідно виявляв протест проти жінчиної захланної тиранії (Кол., Терен.. Словник української мови в 11 томах