своєрідно
СВОЄРІ́ДНО.
Присл. до своєрі́дний 1.
Чоловік Кошицької, покірний, як віл, і безсловесний, як риба, своєрідно виявляв протест проти жінчиної захланної тиранії (П. Колесник);
Як на чужоземця, українською мовою Петушек говорив цілком пристойно, лише своєрідно інтонував речення (Ю. Шовкопляс).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- своєрідно — своєрі́дно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- своєрідно — Присл. до своєрідний 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- своєрідно — СВОЄРІ́ДНО. Присл. до своєрі́дний 1. Чоловік Кошицької, покірний, як віл, і безсловесний, як риба, своєрідно виявляв протест проти жінчиної захланної тиранії (Кол., Терен.. Словник української мови в 11 томах