своєрідність

СВОЄРІ́ДНІСТЬ, ності, ж.

Властивість за знач. своєрі́дний 1.

Щоб до кінця зрозуміти усю своєрідність архітектурного задуму на будинок треба подивитися з висоти пташиного польоту (О. Чорногуз);

Письменники України в своїх творах широко показують працю, побут і звичаї народів братніх республік, своєрідність і красу їх природи (з публіц. літ.);

Своєрідність світосприймання, світорозуміння М. Стельмаха, його індивідуальна концепція людини, чіткість ідейно-естетичних позицій становлять основу своєрідності внутрішнього світу його творчості (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. своєрідність — своєрі́дність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. своєрідність — [свойеир’ід(')н'іс'т'] -днос'т'і, ор. -д(‘)н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
  3. своєрідність — -ності, ж. Властивість за знач. своєрідний 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. своєрідність — СВОЄРІ́ДНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. своєрі́дний 1. Від перекладачів Енгельс вимагає точності в передачі термінології, збереження всієї своєрідності, всіх відтінків мови автора (Мовозн. Словник української мови в 11 томах