Той, хто діє за власним розсудом, ні на кого не зважаючи.
[Нерей:] Порад! Чи з них було пуття в людей? Розумне слово не для їх ушей. Хоч своєум і попита біди, Держиться він свого ума завжди(М. Лукаш, пер. з тв. Й.-В. Гете).
Джерело: Словник української мови (СУМ-20)на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
своєум —
своєу́м іменник чоловічого роду, істота той, хто діє на власний розсуд розм.
Орфографічний словник української мови