своєум
СВОЄУ́М, а, ч., розм. Той, хто діє за власним розсудом, ні на кого не зважаючи.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- своєум — своєу́м іменник чоловічого роду, істота той, хто діє на власний розсуд розм. Орфографічний словник української мови
- своєум — див. непокірний Словник синонімів Вусика
- своєум — СВОЄУ́М, а, ч., розм. Той, хто діє за власним розсудом, ні на кого не зважаючи. [Нерей:] Порад! Чи з них було пуття в людей? Розумне слово не для їх ушей. Хоч своєум і попита біди, Держиться він свого ума завжди (М. Лукаш, пер. з тв. Й.-В. Гете). Словник української мови у 20 томах