своєум
своєу́м
іменник чоловічого роду, істота
той, хто діє на власний розсуд
розм.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- своєум — див. непокірний Словник синонімів Вусика
- своєум — СВОЄУ́М, а, ч., розм. Той, хто діє за власним розсудом, ні на кого не зважаючи. [Нерей:] Порад! Чи з них було пуття в людей? Розумне слово не для їх ушей. Хоч своєум і попита біди, Держиться він свого ума завжди (М. Лукаш, пер. з тв. Й.-В. Гете). Словник української мови у 20 томах
- своєум — СВОЄУ́М, а, ч., розм. Той, хто діє за власним розсудом, ні на кого не зважаючи. Словник української мови в 11 томах