свіча

свіча́

іменник жіночого роду

* Але: дві, три, чотири свічі́

Значення в інших словниках

1. свіча — -і, ж. Те саме, що свічка 1-3), 5).  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. свіча — Свічка, свічечка, свіченька  Словник чужослів Павло Штепа
3. свіча — СВІЧА́, і́, ж. Те саме, що сві́чка 1–3, 5. Грубі свічі тихо топились, опливаючи воском, неначе сльозами (М. Коцюбинський); У світлиці .. Тадей Станіславович запалює свічі і схиляється над своїм щоденником (М.  Словник української мови у 20 томах
4. свіча — таки́х уде́нь з вогне́м (та ще зі сві́тлом, при со́нці і т. ін.) пошука́ти, жарт. Немає подібного до кого-небудь; хтось особливий, надзвичайний. Торохтів Шаблистий, розливаючи портвейн.— Із Закриниччя хлопець, таких у районі удень з огнем пошукати (Є.  Фразеологічний словник української мови
5. свіча — СВІ́ЧКА, СВІЧА́, СВІ́ТОЧ заст., поет. (велика); ЛОЇ́ВКА діал. (з лою). Свічка.. догоріла до краю (Ю. Яновський).  Словник синонімів української мови
6. свіча — СВІЧА́, і́, ж. Те саме, що сві́чка 1-3, 5. Грубі свічі тихо топились, опливаючи воском, неначе сльозами (Коцюб., II, 1955, 353); У світлиці..  Словник української мови в 11 томах