свіченька —
-и, ж. Пестл. до свічка.
Великий тлумачний словник сучасної мови
свіченька —
СВІ́ЧЕНЬКА, и, ж. Пестл. до сві́чка. Він приснився у сні нерозгаданім, Осяйніш великодної [великодньої] свіченьки (П. Грабовський).
Словник української мови у 20 томах
свіченька —
СВІ́ЧЕНЬКА, и, ж. Пестл. до сві́чка. Він приснився у сні нерозгаданім, Осяйніш великодної [великодньої] свіченьки (Граб., І, 1959, 558).
Словник української мови в 11 томах
свіченька —
Свічка, -ки ж. 1) ум. отъ свіча. Свѣчка. Ой зсучу я яру свічку. Чуб. V. 309. 2) По нар. повѣрью звѣзды — небесныя свічки, для каждаго человѣка по одной; когда человѣкъ умираетъ, его звѣзда гаснетъ, когда живетъ грѣшной жизнью — тускнѣетъ...
Словник української мови Грінченка