себель

се́бель

іменник чоловічого роду, істота

верховодка

діал.

Значення в інших словниках

1. себель — -я, ч., діал. Верховодка (див. верховодка I).  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. себель — СЕ́БЕЛЬ, я, ч., діал. Верховодка (див. верхово́дка¹). Інший краснопірок потягає, той себелів та пліточок (Д. Мордовець).  Словник української мови у 20 томах
3. себель — ВЕРХОВО́ДКА (ВЕРХОВІ́ДКА) (дрібна прісноводна риба родини коропових), ВЕРХОВО́Д, СЕ́БЕЛЬ діал., СЕБЕ́ЛИК діал. То зграйкою пропливуть краснопірки, то блисне срібляста верховодка (А.  Словник синонімів української мови
4. себель — СЕ́БЕЛЬ, я, ч., діал. Верховодка ( див. верхово́дка¹). Інший краснопірок потягає, той себелів та пліточок (Морд., І, 1958, 56).  Словник української мови в 11 томах