себель

СЕ́БЕЛЬ, я, ч., діал. Верховодка ( див. верхово́дка¹).

Інший краснопірок потягає, той себелів та пліточок (Морд., І, 1958, 56).

Значення в інших словниках

1. себель — се́бель іменник чоловічого роду, істота верховодка діал.  Орфографічний словник української мови
2. себель — -я, ч., діал. Верховодка (див. верховодка I).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. себель — СЕ́БЕЛЬ, я, ч., діал. Верховодка (див. верхово́дка¹). Інший краснопірок потягає, той себелів та пліточок (Д. Мордовець).  Словник української мови у 20 томах
4. себель — ВЕРХОВО́ДКА (ВЕРХОВІ́ДКА) (дрібна прісноводна риба родини коропових), ВЕРХОВО́Д, СЕ́БЕЛЬ діал., СЕБЕ́ЛИК діал. То зграйкою пропливуть краснопірки, то блисне срібляста верховодка (А.  Словник синонімів української мови