себелик

СЕБЕ́ЛИК, а, ч., діал. Верховодка ( див. верхово́дка¹).

Микався себелик, плітка викидалась; Всюди лютий ворог здобич сторожив… (Щог., Поезії, 1958, 358).

Значення в інших словниках

1. себелик — себе́лик іменник чоловічого роду, істота верховодка діал.  Орфографічний словник української мови
2. себелик — -а, ч., діал. Верховодка (див. верховодка I).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. себелик — СЕБЕ́ЛИК, а, ч., діал. Верховодка (див. верхово́дка¹). Микався себелик, плітка викидалась; Всюди лютий ворог здобич сторожив... (Я. Щоголів).  Словник української мови у 20 томах
4. себелик — ВЕРХОВО́ДКА (ВЕРХОВІ́ДКА) (дрібна прісноводна риба родини коропових), ВЕРХОВО́Д, СЕ́БЕЛЬ діал., СЕБЕ́ЛИК діал. То зграйкою пропливуть краснопірки, то блисне срібляста верховодка (А.  Словник синонімів української мови
5. себелик — Се́бель, -ля м. Рыба: Alburnus lucidus. себель. Себелів та пліточок (ловить). Морд. Оп. 31. ум. себе́лик.  Словник української мови Грінченка