себелик
СЕБЕ́ЛИК, а, ч., діал. Верховодка ( див. верхово́дка¹).
Микався себелик, плітка викидалась; Всюди лютий ворог здобич сторожив… (Щог., Поезії, 1958, 358).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- себелик — себе́лик іменник чоловічого роду, істота верховодка діал. Орфографічний словник української мови
- себелик — -а, ч., діал. Верховодка (див. верховодка I). Великий тлумачний словник сучасної мови
- себелик — СЕБЕ́ЛИК, а, ч., діал. Верховодка (див. верхово́дка¹). Микався себелик, плітка викидалась; Всюди лютий ворог здобич сторожив... (Я. Щоголів). Словник української мови у 20 томах
- себелик — ВЕРХОВО́ДКА (ВЕРХОВІ́ДКА) (дрібна прісноводна риба родини коропових), ВЕРХОВО́Д, СЕ́БЕЛЬ діал., СЕБЕ́ЛИК діал. То зграйкою пропливуть краснопірки, то блисне срібляста верховодка (А. Словник синонімів української мови
- себелик — Се́бель, -ля м. Рыба: Alburnus lucidus. себель. Себелів та пліточок (ловить). Морд. Оп. 31. ум. себе́лик. Словник української мови Грінченка