Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
себелик —
себе́лик іменник чоловічого роду, істота верховодка діал.
Орфографічний словник української мови
себелик —
СЕБЕ́ЛИК, а, ч., діал. Верховодка (див. верхово́дка¹). Микався себелик, плітка викидалась; Всюди лютий ворог здобич сторожив... (Я. Щоголів).
Словник української мови у 20 томах
себелик —
ВЕРХОВО́ДКА (ВЕРХОВІ́ДКА) (дрібна прісноводна риба родини коропових), ВЕРХОВО́Д, СЕ́БЕЛЬ діал., СЕБЕ́ЛИК діал. То зграйкою пропливуть краснопірки, то блисне срібляста верховодка (А.
Словник синонімів української мови
себелик —
СЕБЕ́ЛИК, а, ч., діал. Верховодка ( див. верхово́дка¹). Микався себелик, плітка викидалась; Всюди лютий ворог здобич сторожив… (Щог., Поезії, 1958, 358).
Словник української мови в 11 томах
себелик —
Се́бель, -ля м. Рыба: Alburnus lucidus. себель. Себелів та пліточок (ловить). Морд. Оп. 31. ум. себе́лик.
Словник української мови Грінченка