Орфографічний словник української мови

секретничати

секре́тничати

дієслово недоконаного виду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. секретничати — див. говорити  Словник синонімів Вусика
  2. секретничати — -аю, -аєш, недок., розм. Розмовляти з ким-небудь так, щоб не чули інші.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. секретничати — Таємничати, таємничитися, затаємничувати, затаємничити, позатаємничувати, затаємничуватися, затаємничитися, позатаємничуватися, потаємничувати, потаемничити, потаємничуватися, потаємничитися, стаємничувати, стаемничити, постаємничувати...  Словник чужослів Павло Штепа
  4. секретничати — СЕКРЕ́ТНИЧАТИ, аю, аєш, недок., розм. Розмовляти з ким-небудь так, щоб не чули інші. – Дивись, Кириловичу, – жартівливо кинув навздогін Фурса, – розкажемо жінці, як ви з заступником секретничали... (Ю. Мушкетик).  Словник української мови у 20 томах
  5. секретничати — СЕКРЕ́ТНИЧАТИ, аю, аєш, недок., розм. Розмовляти з ким-небудь так, щоб не чули інші. — Дивись, Кириловичу, — жартівливо кинув навздогін Фурса, — розкажемо жінці, як ви з заступником секретничали… (Мушк., Чорний хліб, 1960, 101).  Словник української мови в 11 томах