секретничати
СЕКРЕ́ТНИЧАТИ, аю, аєш, недок., розм. Розмовляти з ким-небудь так, щоб не чули інші.
— Дивись, Кириловичу, — жартівливо кинув навздогін Фурса, — розкажемо жінці, як ви з заступником секретничали… (Мушк., Чорний хліб, 1960, 101).
Словник української мови (СУМ-11)