секретно
СЕКРЕ́ТНО. Присл. до секре́тний.
Баби по черзі бігали поздоровляти молоду попадю. Властиво, секретно кажучи, гадка тут була інша: баби хотіли переконатися, чи попадя молода, чи файна (Хотк., II, 1966, 7);
— Ну, це ви вже секретно якось почали говорити! — сказав Роман і навіть звівся з-за столу — мовляв, говоріть собі вільно, не буду заважати (Головко, II, 1957, 601).
Словник української мови (СУМ-11)