сектант

секта́нт

іменник чоловічого роду, істота

Значення в інших словниках

1. сектант — -а, ч. 1》 Послідовник певної релігійної секти. 2》 перен. Людина, що керується вузькими груповими інтересами, відзначається догматичними поглядами і переконаннями; учасник секти (у 2 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. сектант — СЕКТА́НТ, а, ч. 1. Послідовник певної релігійної секти. Серед переселенців значний прошарок також становили сектанти (з публіц. літ.); Збори були в розпалі, .. Ховрашкевич сидів на них наче сектант-адвентист на лекції войовничого атеїста (О. Чорногуз).  Словник української мови у 20 томах
3. сектант — Секта́нт, секта́нтка = сектя́р, сектя́рка  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. сектант — СЕКТА́НТ, а, ч. 1. Послідовник певної релігійної секти. Велике враження на сектантів справляють виступи перед ними людей, які порвали з вірою в бога і стали переконаними атеїстами (Ком. Укр., 9, 1963, 54). 2. перен.  Словник української мови в 11 томах