сектант
СЕКТА́НТ, а, ч.
1. Послідовник певної релігійної секти.
Серед переселенців значний прошарок також становили сектанти (з публіц. літ.);
Збори були в розпалі, .. Ховрашкевич сидів на них наче сектант-адвентист на лекції войовничого атеїста (О. Чорногуз).
2. перен. Людина, яка обмежує свої інтереси тільки проблемами певної групи, учасник секти (у 2 знач.).
Словник української мови (СУМ-20)