Значення в інших словниках
-
сенат —
-у, ч. 1》 У Стародавньому Римі – рада старійшин, найвищий орган державної влади. || збірн. Члени цієї ради. 2》 У царській Росії та деяких інших країнах – найвища судово-адміністративна установа.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
сенат —
СЕНА́Т, у, ч. 1. У Стародавньому Римі – рада старійшин, найвищий орган державної влади. Непевне видумали свято Патриції-аристократи І мудрий кесарів сенат (Т. Шевченко); [Ізоген:] А де ж тепер ми знайдем оборонця? Ти знаєш сам, що другого немає ..
Словник української мови у 20 томах
-
сенат —
сена́т (лат. senatus, від senex – старий) 1. У Стародавньому Римі дореспубліканського періоду збори старійшин; у період республіки – орган верховної державної влади. 2. В дореволюційній Росії (1711 – 1917 pp.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
сенат —
1. у стародавньому Римі в царський період особиста рада правителя, в період республіки — орган, що керував внутрішніми і зовнішніми справами держави; у часи імперії влада с. обмежена затвердженням рішень імператора; 2. у багатьох країнах (Франція, США) назва вищої палати парламенту.
Універсальний словник-енциклопедія
-
сенат —
Сена́т, -ту, в -ті
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
сенат —
СЕНА́Т, у, ч. 1. У Стародавньому Римі — рада старійшин, найвищий орган державної влади. Непевне видумали свято Патриції-аристократи І мудрий кесарів сенат (Шевч., II, 1963, 286); [Ізоген:] А де ж тепер ми знайдем оборонця? Ти знаєш сам, що другого немає..
Словник української мови в 11 томах
-
сенат —
Сенат, -ту м. Сенатъ. Патриції-аристократи і мудрий кесарів сенат. Шевч. 607. Повезуть у сенат до царя. ЕЗ. V. 7.
Словник української мови Грінченка