сенчик —
-а, ч. Пташка з блакитними крилами й хвостом: блакитна синиця.
Великий тлумачний словник сучасної мови
сенчик —
СЕ́НЧИК, а, ч. Пташка з блакитними крилами й хвостом; блакитна синиця. На кількох квітках у нас розплодилися малесенькі жучки-паразити. Ніяк не міг я позбутись їх. А сенчик за один день знищив їх всіх до одного (О. Копиленко).
Словник української мови у 20 томах
сенчик —
СЕ́НЧИК, а, ч. Пташка з блакитними крилами й хвостом; блакитна синиця. На кількох квітках у нас розплодилися малесенькі жучки-паразити. Ніяк не міг я позбутись їх. А сенчик за один день знищив їх всіх до одного (Коп., Подарунок, 1956, 133).
Словник української мови в 11 томах