Орфографічний словник української мови

сепаратор

сепара́тор

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. сепаратор — -а, ч. 1》 Апарат для відокремлення однієї речовини від іншої або для виділення однієї речовини зі складу іншої. || Апарат для виділення вершків із незбираного молока. 2》 У підшипниках – металева обойма для роз'єднання кульок або роликів, для збереження однакової відстані між ними.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. сепаратор — Окремлювачка, (молока) сметаничка  Словник чужослів Павло Штепа
  3. сепаратор — СЕПАРА́ТОР, а, ч. 1. Апарат для відокремлення однієї речовини від іншої або для виділення однієї речовини із складу іншої. Автоматичні машини роздрібнюють вугілля, сортують його, очищають на сепараторах, навантажують у вагони і відправляють (з навч. літ.  Словник української мови у 20 томах
  4. сепаратор — сепара́тор (від лат. separator – відокремлювач) апарат для розділяння молока на вершки й відвійки.  Словник іншомовних слів Мельничука
  5. сепаратор — Пристрій для розділення сумішей; до с. належать, зокрема, класифікатори твердих тіл (згідно з розмірами зернин) і сепараторні центрифуги.  Універсальний словник-енциклопедія
  6. сепаратор — Сепара́тор, -ра; -тори, -рів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. сепаратор — СЕПАРА́ТОР, а, ч. 1. Апарат для відокремлення однієї речовини від іншої або для виділення однієї речовини із складу іншої. Автоматичні машини роздрібнюють вугілля, сортують його, очищають на сепараторах, навантажують у вагони і відправляють (Автомоб.  Словник української мови в 11 томах