Орфографічний словник української мови

серпент

серпе́нт

іменник чоловічого роду

духовий музичний інструмент

іст.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. серпент — -а, ч. Духовий мідний музичний інструмент.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. серпент — (від фр. serpent — змія) — духовий мундштучний музичний інструмент з вигнутим змієподібним стволом, 6 ігровими отворами та металевим мундштуком. Звукоряд діатонічний, діапазон понад 2октави, звук сильний, грубий, інтонаційно нестійкий. Застосовувався в оркестрі, в ХІХ ст. вийшов з вжитку.  Словник-довідник музичних термінів
  3. серпент — СЕРПЕ́НТ, а, ч., муз. Старовинний духовий музичний інструмент.  Словник української мови у 20 томах