серпент

(від фр. serpent — змія) — духовий мундштучний музичний інструмент з вигнутим змієподібним стволом, 6 ігровими отворами та металевим мундштуком. Звукоряд діатонічний, діапазон понад 2октави, звук сильний, грубий, інтонаційно нестійкий. Застосовувався в оркестрі, в ХІХ ст. вийшов з вжитку.

Значення в інших словниках

1. серпент — серпе́нт іменник чоловічого роду духовий музичний інструмент іст.  Орфографічний словник української мови
2. серпент — -а, ч. Духовий мідний музичний інструмент.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. серпент — СЕРПЕ́НТ, а, ч., муз. Старовинний духовий музичний інструмент.  Словник української мови у 20 томах