серпент

(від фр. serpent — змія) — духовий мундштучний музичний інструмент з вигнутим змієподібним стволом, 6 ігровими отворами та металевим мундштуком. Звукоряд діатонічний, діапазон понад 2октави, звук сильний, грубий, інтонаційно нестійкий. Застосовувався в оркестрі, в ХІХ ст. вийшов з вжитку.

Джерело: Словник-довідник музичних термінів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. серпент — серпе́нт іменник чоловічого роду духовий музичний інструмент іст. Орфографічний словник української мови
  2. серпент — -а, ч. Духовий мідний музичний інструмент. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. серпент — СЕРПЕ́НТ, а, ч., муз. Старовинний духовий музичний інструмент. Словник української мови у 20 томах