1. Словник-довідник музичних термінів

серенада

(від фр. sera — вечір) — 1. Лірична вечірня або нічна пісня,спочатку призначена для виконання трубадуром під вікнами коханої, а згодом запроваджена в оперній та камерній вокальній музиці (М.Глінка, В.А.Моцарт, Ж.Бізе, Г.Доніцетті, Д.Россіні, Ф.Шуберт та ін.). 2. Сольна інструментальна п’єса, що відтворює риси вокальної С. (А.Аренський, А.Дворжак, Ф.Мендельсон-Бартольді та ін.) 3. Циклічний твір для інструментального ансамблю, подібний до дивертисменту, ноктюрну і касації (М.Гайдн, В.А.Моцарт, Л.В.Бетховен, Й.Брамс, Я.Сібеліус, П.Чайковський та ін.) 4. Твір для співу з інструментальним, частіше оркестровим супроводом на честь урочистих придворних подій (дня народження, іменин, весілля коронованої особи), створені на алегоричні тексти чи сюжети (Г.Ф.Гендель, Х.В.Глюк та ін.).

Джерело: Словник-довідник музичних термінів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. серенада — серена́да іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. серенада — див. ПІСНЯ. Словник синонімів Караванського
  3. серенада — -и, ж. 1》 У середньовічній поезії трубадурів – вечірня віншувальна пісня, яку виконували просто неба. 2》 муз. В Італії, Іспанії та деяких інших країнах часів середньовіччя – вечірня пісня на честь коханої... Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. серенада — Пісня, піснечка Словник чужослів Павло Штепа
  5. серенада — СЕРЕНА́ДА, и, ж. 1. У середньовічній поезії трубадурів – вечірня віншувальна пісня, яку виконували просто неба. 2. муз. В Італії, Іспанії та деяких інших країнах часів середньовіччя – вечірня пісня на честь коханої... Словник української мови у 20 томах
  6. серенада — серена́да (франц. serenade, ісп. serenada, з італ. serenata, від sera – вечір) 1. В поезії середньовіччя – вітальна вечірня або нічна пісня, яку співали просто неба. 2. В Італії та Іспанії пісня на честь коханої, що виконувалася під її вікном. 3. Назва музичного твору, що має характер серенади. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. серенада — Вечірня любовна пісня; також інструментальний твір ліричного характеру; в XVIII ст. — циклічний твір для малого оркестру, наближений до дивертисменту. Універсальний словник-енциклопедія
  8. серенада — Серена́да, -ди, -ді; -на́ди, -на́д Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. серенада — СЕРЕНА́ДА, и, ж. 1. У середньовічній поезії трубадурів — вечірня віншувальна пісня, яку виконували просто неба. 2. муз. В Італії, Іспанії та деяких інших країнах часів середньовіччя — вечірня пісня на честь коханої... Словник української мови в 11 томах