серенада
серена́да
(франц. serenade, ісп. serenada, з італ. serenata, від sera – вечір)
1. В поезії середньовіччя – вітальна вечірня або нічна пісня, яку співали просто неба.
2. В Італії та Іспанії пісня на честь коханої, що виконувалася під її вікном.
3. Назва музичного твору, що має характер серенади.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- серенада — серена́да іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- серенада — див. ПІСНЯ. Словник синонімів Караванського
- серенада — -и, ж. 1》 У середньовічній поезії трубадурів – вечірня віншувальна пісня, яку виконували просто неба. 2》 муз. В Італії, Іспанії та деяких інших країнах часів середньовіччя – вечірня пісня на честь коханої... Великий тлумачний словник сучасної мови
- серенада — Пісня, піснечка Словник чужослів Павло Штепа
- серенада — (від фр. sera — вечір) — 1. Лірична вечірня або нічна пісня,спочатку призначена для виконання трубадуром під вікнами коханої, а згодом запроваджена в оперній та камерній вокальній музиці (М.Глінка, В.А.Моцарт, Ж.Бізе, Г.Доніцетті, Д.Россіні... Словник-довідник музичних термінів
- серенада — СЕРЕНА́ДА, и, ж. 1. У середньовічній поезії трубадурів – вечірня віншувальна пісня, яку виконували просто неба. 2. муз. В Італії, Іспанії та деяких інших країнах часів середньовіччя – вечірня пісня на честь коханої... Словник української мови у 20 томах
- серенада — Вечірня любовна пісня; також інструментальний твір ліричного характеру; в XVIII ст. — циклічний твір для малого оркестру, наближений до дивертисменту. Універсальний словник-енциклопедія
- серенада — Серена́да, -ди, -ді; -на́ди, -на́д Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- серенада — СЕРЕНА́ДА, и, ж. 1. У середньовічній поезії трубадурів — вечірня віншувальна пісня, яку виконували просто неба. 2. муз. В Італії, Іспанії та деяких інших країнах часів середньовіччя — вечірня пісня на честь коханої... Словник української мови в 11 томах