серенада

СЕРЕНА́ДА, и, ж.

1. У середньовічній поезії трубадурів — вечірня віншувальна пісня, яку виконували просто неба.

2. муз. В Італії, Іспанії та деяких інших країнах часів середньовіччя — вечірня пісня на честь коханої, яку виконували під її вікном у супроводі гітари або мандоліни.

Хутко в неї під віконцем Мандоліна залунала, Із потоку гуків чулих Серенада виринала (Л.Укр., I,1951, 372);

// Музичний твір типу сюїти для спокійного, ліричного характеру голосу, інструментального ансамбля або оркестру.

Цікава серенада Левкова «Нічка спускається» з тонкою поетичною музикою, яка так впливає на вас вже з перших тактів (Іст. укр. музики, 1922, 242);

Струнна серенада Чайковського.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. серенада — (від фр. sera — вечір) — 1. Лірична вечірня або нічна пісня,спочатку призначена для виконання трубадуром під вікнами коханої, а згодом запроваджена в оперній та камерній вокальній музиці (М.Глінка, В.А.Моцарт, Ж.Бізе, Г.Доніцетті, Д.Россіні... Словник-довідник музичних термінів
  2. серенада — серена́да іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. серенада — Вечірня любовна пісня; також інструментальний твір ліричного характеру; в XVIII ст. — циклічний твір для малого оркестру, наближений до дивертисменту. Універсальний словник-енциклопедія
  4. серенада — СЕРЕНА́ДА, и, ж. 1. У середньовічній поезії трубадурів – вечірня віншувальна пісня, яку виконували просто неба. 2. муз. В Італії, Іспанії та деяких інших країнах часів середньовіччя – вечірня пісня на честь коханої... Словник української мови у 20 томах
  5. серенада — Пісня, піснечка Словник чужослів Павло Штепа
  6. серенада — див. ПІСНЯ. Словник синонімів Караванського
  7. серенада — -и, ж. 1》 У середньовічній поезії трубадурів – вечірня віншувальна пісня, яку виконували просто неба. 2》 муз. В Італії, Іспанії та деяких інших країнах часів середньовіччя – вечірня пісня на честь коханої... Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. серенада — серена́да (франц. serenade, ісп. serenada, з італ. serenata, від sera – вечір) 1. В поезії середньовіччя – вітальна вечірня або нічна пісня, яку співали просто неба. 2. В Італії та Іспанії пісня на честь коханої, що виконувалася під її вікном. 3. Назва музичного твору, що має характер серенади. Словник іншомовних слів Мельничука
  9. серенада — Серена́да, -ди, -ді; -на́ди, -на́д Правописний словник Голоскевича (1929 р.)