сережка

СЕРЕ́ЖКА, и, ж.

1. Те саме, що се́рга 1.

Олена Іванівна одяглась у блакитне шерстяне плаття,.. у вухах сережки блищать (Мирний, III, 1954, 82);

Від солодкої усмішки сережка в ніздрі [жінки] тремтіла (Л. Укр., III, 1952, 713);

У правому усі йому теліпалась мідна сережка (Панч, Гомон. Україна, 1954, 66);

*Образно. Дивився [Макар] на сріблясту сережку місяця, що самотньо висіла в холодному небі (Добр., Тече ріка.., 1961, 59);

*У порівн. З ясенів спадає сухий лист на трухлу солому, падає додолу на зів’ялі півники, сережками чіпляється в бур’янах (Вас., Вибр., 1954, 13);

На бруньках лип сережками звисають прозорі, синюваті краплини (Стельмах, І, 1962, 45).

2. бот. Суцвіття деяких деревних рослин у вигляді китиці з дрібних квітів.

Чоловічі квітки [волоського горіха] зібрані в сережки (Сад. і ягідн., 1957, 31);

Над водою гірко і п’янко пахло осиковими сережками, вербовими котиками і соком, що пробивав молоду кору (Стельмах, І, 1962, 455);

Скоро по лісах викинуть зеленуваті сережки кремезні дуби (Веч. Київ, 11.V 1957, 3);

// рідко. Волоть у деяких злакових рослин, а також грона ягід.

Бачив [Гаврило], як жито пускає трубку, як воно колоситься, вигойдуючи тендітні сережки спор (Тют., Вир, 1964, 397);

Багряні сережки вовчих ягід схожі на коштовні самоцвіти, що хтось розвішав на кущах (Кочура, Зол. грамота, 1960, 368).

3. Те саме, що се́рга 2.

Сережки у порід [курей] з високою несучістю великі, шовковисті, без зморшок і складок (Птахівн., 1955, 22).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сережка — СЕРЕ́ЖКА, и, ж. 1. Те саме, що се́рга 1. Олена Іванівна одяглась у блакитне шерстяне плаття, .. у вухах сережки блищать (Панас Мирний); Від солодкої усмішки сережка в ніздрі [жінки] тремтіла (Леся Українка); У правому усі йому теліпалась мідна сережка (П. Словник української мови у 20 томах
  2. сережка — [сеирежка] -жкие, д. і м. -ез'ц'і, р. мн. -жок Орфоепічний словник української мови
  3. сережка — -и, ж. 1》 Те саме, що серга 1). 2》 бот. Суцвіття деяких деревних рослин у вигляді китиці з дрібних квітів. || рідко. Волоть у деяких злакових рослин, а також грона ягід. 3》 Те саме, що серга 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сережка — Сережка, -ки ж. 1) ум. отъ серга. Ой надіну я. сережки і добре намисто. Шевч. 2) Цвѣты нѣкоторыхъ деревьевъ (ивы, осины, березы, орѣшника). ум. сережечка. У нашої Олени сережечки зелені. Ном. № 5351. Словник української мови Грінченка
  5. сережка — Сере́жка, -жки, -жці; сере́жки, сере́жок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. сережка — сере́жка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  7. сережка — див. серга Словник чужослів Павло Штепа
  8. сережка — СЕРЕ́ЖКИ мн. (прикраса, що продягається в мочку вуха людини), СЕ́РГИ, КОВТКИ́ діал., КУ́ЛЬЧИКИ діал., ЗАВУ́ШНИЦІ (ЗАУ́ШНИЦІ) діал.; КЛІ́ПСИ (така прикраса, що затискується на мочці вуха). (Оленка:) Яка ти стала гарна в сережках! (І. Словник синонімів української мови