Орфографічний словник української мови

сизо

си́зо

прислівник

незмінювана словникова одиниця

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. сизо — Присл. до сизий 1). || у знач. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. сизо — СИ́ЗО. Присл. до си́зий 1. Од вибухів – багряно, чорно, сизо навколо простір дибився в диму... (І. Гончаренко); // у знач. пред. Опріч нас, мисливців, набилось у хату, як то звичайно буває, чимало народу. Закурили, аж сизо стало в хаті (М.  Словник української мови у 20 томах
  3. сизо — СИ́ЗО. Присл. до си́зий 1. Од вибухів — багряно, чорно, сизо навколо простір дибився в диму… (Гонч., Вибр., 1959, 369); // у знач. присудк. сл. Опріч нас, мисливців, набилось у хату, як то звичайно буває, чимало народу.  Словник української мови в 11 томах