сизо
СИ́ЗО.
Присл. до си́зий 1.
Од вибухів – багряно, чорно, сизо навколо простір дибився в диму... (І. Гончаренко);
// у знач. пред.
Опріч нас, мисливців, набилось у хату, як то звичайно буває, чимало народу. Закурили, аж сизо стало в хаті (М. Рильський);
В кімнаті Івана Руденка, .. синьо і сизо від тютюнового диму (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)