сизо

СИ́ЗО.

Присл. до си́зий 1.

Од вибухів – багряно, чорно, сизо навколо простір дибився в диму... (І. Гончаренко);

// у знач. пред.

Опріч нас, мисливців, набилось у хату, як то звичайно буває, чимало народу. Закурили, аж сизо стало в хаті (М. Рильський);

В кімнаті Івана Руденка, .. синьо і сизо від тютюнового диму (М. Стельмах).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сизо — Присл. до сизий 1). || у знач. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. сизо — СИ́ЗО. Присл. до си́зий 1. Од вибухів — багряно, чорно, сизо навколо простір дибився в диму… (Гонч., Вибр., 1959, 369); // у знач. присудк. сл. Опріч нас, мисливців, набилось у хату, як то звичайно буває, чимало народу. Словник української мови в 11 томах
  3. сизо — си́зо прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови