сизо
СИ́ЗО.
Присл. до си́зий 1.
Од вибухів – багряно, чорно, сизо навколо простір дибився в диму... (І. Гончаренко);
// у знач. пред.
Опріч нас, мисливців, набилось у хату, як то звичайно буває, чимало народу. Закурили, аж сизо стало в хаті (М. Рильський);
В кімнаті Івана Руденка, .. синьо і сизо від тютюнового диму (М. Стельмах).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сизо — си́зо прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- сизо — Присл. до сизий 1). || у знач. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сизо — СИ́ЗО. Присл. до си́зий 1. Од вибухів — багряно, чорно, сизо навколо простір дибився в диму… (Гонч., Вибр., 1959, 369); // у знач. присудк. сл. Опріч нас, мисливців, набилось у хату, як то звичайно буває, чимало народу. Словник української мови в 11 томах